* * * (Борис Пастернак)
Февраль. Достать чернил и плакать!
Писать о феврале навзрыд,
Пока грохочущая слякоть
Весною чёрною горит.
Достать пролетку за шесть гривен -
Чрез благовест, чрез клик колёс,
Перенестись туда, где ливень
Ещё шумней чернил и слёз,
Где, как обугленные груши,
С деревьев тысячи грачей
Сорвутся в лужи и обрушат
Сухую грусть на дно очей.
Под ней проталины чернеют
И ветер криками изрыт,
И чем случайней, тем вернее
Слагаются стихи навзрыд.
(вільний переклад П.Голубкова)
Взяти чорнило - і в скорботу,
Про лютий пишучи наввзрид,
Поки ця гуркітлива сльота
Весною чорною горить.
Або прольотку за шість гривень -
Крізь благовіст, крізь скрип коліс,
Перенестись туди, де злива
Гучніше і чорнила, й сліз,
Де, як обвуглені вже груші,
Граки з дерев обвалять цей,
Відтак, зірвавшийся в калюжі,
Смуток сухий на дно очей.
Під ним - проталини чорніше,
І вітер - зритий усіма,
Чим випадковіш, тим вірніше
Вірші складаються ридма.