Краю мій,
Занедбаний і вільний,
Засмутившись в сонмі каяття,
Долі незалежної невільник,
Поглинаєш радощі життя.
Твої діти - перекотиполе,
Їх батьки -
В спасенному Раю.
Просиш Бога...
Доле бідна, доле,
Пожалій же Матінку свою!
Дай не згинуть
В пащах супостатів,
Дай ума, щоб сили зберегти,
Відродити Україну - Матір
В диких хащах сущої біди.