Я радію всім проявам доброго.
Усім подвигам серця хороброго.
Я радію – коли серця милість.
Не радію – коли душі сирість.
Коли злобу таємно ти носиш,
Коли владно береш, а не просиш.
Коли думаєш : «Так! Я – цариця!
І мій задум мерзенний здійсниться!»
Якщо серце ти підлістю гоїш, –
Чи ж ти душу свою заспокоїш?
Досвід правди і досвід розбою…
Буде істина завжди зі мною.
Буде небо і синь неозора,
Бо вся правда – джерельно-прозора.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2017
11.11.17
17:27
м. Львів
Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.