Де та слава, де та доля,
Козацькі клейноди?
Хрести всюди о край поля,
Сльози народу...
Самі в себе вкрали мрію,
Кричимо:"моголи"
Та чекаємо місію,
Неначе янголи...
Вірим кривді, її чарам,
Правду закопали,
Прислужились яничарам,
На коліна впали...
"Матка божка" стала ближче,
Коли з ліва вправо,
Церкви старі -попелище,
Горіли яскраво...
За те хвалять нас повсюди,
У друзяки кличуть...
Схаменіться добрі люди:
За що Вас звеличать?
Де та слава, де та доля?
Нема і не буде,
Загубилась в нашій волі,
Хто ж це їх розбудить?
П.В.М. 04.02.2018г.