Цей вересень неймовірно теплий
Сонячні промені гріють душу
І тільки мені так гірко терпко
Мої сльози такі неминучі
Я потребую холоду і дощу
Тепле ліжко і трішечки чаю
Подих затишку, барви веселки після дощу
Книги без смутку, і тебе...не вистачає.
Розкладу фотографії на столі
Роздивлюся уважно твоє обличчя
Я пам'ятаю тебе найщасливішою на землі
Ти моя сама найрідніша