На вокзалі так химерно,
У чеканні аж завмерли:
Прокричала електричка,
Електричка-істеричка.
На пероні – блювотиння,
Бруд, повії, недопалки.
Просить хлопчик в ластовинні
Грошей трохи. Гонять – лайка...
Щось дають, тому що жалко:
Сам – малий та ще й курносий…
Років вісім, може. Змалку
По вокзалах вітер носить…
Підрахує заробіток,
Посмакує недопалок.
І з юрбою малоліток
Знову йде кудись по шпалах.
Перевод Иосифа Бобровицкого:
Всё затихло на вокзале,
В ожиданьи все устали:
Прокричала электричка,
Электричка-истеричка.
На перроне шлюхи, урки,
Грязь, блевотина, окурки.
Весь в веснушках мальчик жалкий
Просит денег... ёлки-палки.
Подают. Малы те средства.
Нос курнос, лет семь иль восемь,
Сам с вершок. Должно быть, с детства
По вокзалам ветер носит...
Подсчитает гроши в кепке,
Голод смяв окурком малым,
И с толпою малолеток
Вновь отправится по шпалам.