Юрко Издрик. купалапапороть

Людмила Цурко
а веночки на воде - не венчальные
а огни посреди входа - ничейные
папороть цветёт ртутная печальная
я беру на абордаж твои волны
я ловлю на голый понт твои рыбы
отловлю я твоих птиц звуки-песни
я ни разу не прошёл мимо - прибыл
я ловил твои сакральные вести
и всегда ты для меня расцветала
я вполока недоспал ночи с чвертью*
твои листья изумрудными стали
твои очи - без оси круговерти
ты цветёшь - и поздний страх отступает
ты звенишь - и разлетаются смерти
тебя ради в тёмный лес я вступаю
меня ради тёмный лес откровенный
раскрасневшись вся от страсти озона
ты поёшь уже не звуками - вспышками
ты джазуешь для травы на газонах
мы движуем по дворам и порталам
мы ныряем под гольфстримы сознания
мы взлетаем выше фудзи непала
торжествуем ночь потери сознания
мы - бездомные дети купала

                *чверть - четверть

                купалапапороть

ці віночки на воді - не вінчальні
ці вогні посеред входу - нічийні
квітко папороті ртутна печальна
я беру на абордаж твої хвилі
я ловлю на голий понт твої риби
я відловлюю пісні твого птаства
я ні разу мимо тебе не схибив
ти ні разу не дала мені впасти
ти ні разу не цвіла не для мене
я впівока недоспав ніч із чвертю
твоє листя смарагдово-зелене
очі твОї -  без осі круговерті
ти цвітеш - і пізній страх відступає
ти дзвениш - і розлітаються смерті
задля тебе в темний ліс цей вступаю
задля мене темний ліс цей відвертий
розпашіла вся від шалу й озону
ти співаєш вже не звуками - спалахами
ти джазуєш для трави на газонах
ми двіжуєм по дворах і порталах
ми пірнаєм під гольфстріми свідомості
ми злітаєм понад фудзі й непали
ми святкуємо ніч непритомності
ми - бездомнії діти купала