На ранок віддзеркалює роса
По гарній, ще не скошеній траві
Туманом пригорнулася вода
І ластівки над річкою в горі
Приємна прохолода у повітрі
Надихатися просто неможливо
Фруктовий сад як ніби на палітрі
І ніби в інею великі сині сливи
Ось вітер розганяє в полі хвилі
Ромашкове пахнюче біле море
А у пшеничній колосковій ниві
Про синенькі волошки лиш розмови
Піснями ллються жайворонки в небі
Зависли, ніби сіли на хмаринку
І кращого бажати вже не треба
Життя міняє нову скатертинку
Й від того так прекрасно на душі
Що хочеться в красі цій потонути
Мені так здорово... і добре так мені
У грудях ніби щастя голос чути