Коли думки - пекучий жар,
невимовлений жаль - тенета,
не тягарець уже, тягар
спотворить душу і поета.
У підземеллі, наче щур,
роздрібну не шукай монету!
У дзеркалі карикатур -
чуже обличчя, не поета.
Заклякли фарби у журбі?
Брудний мазок - не для портрета!
Слова незрілі у собі
сховай - вони не для поета.
Хіба ж та істина проста?
Терпіння - мудрості прикмета!
Щоб біль в тобі не проростав,
не очорни звання поета.