***

Татьяна Купченко
Поки для тебе в світі осінь
Я намагаюсь в літо закохатись
Мені допомагає свіжа постіль
Й думки, як в цьому с
жахі добрим залишатись...

Я намагаюсь розцвісти як квітка
Розкрити крила і злетіти в  небо
Я відкриваю серце, я тендітна
Мені лише відчути запах мрії треба...

Я поринаю в романтизм із головою
І про реальне намагаюся забути
І літо кличе сонцем, синьою рікою
І вчить у світі вічно світлой бути..

І це не вигадка, а справді воля Божа
Це лиш кохання до тепла,в надії
Що скоро пройде на душі негода
І я порину знов у Світ зо мрієй...