Одна обом нам осторога
просити пОмочі в когось:
Розмову в формі діалога
Нам відтворити не вдалось.
Ти з блачесністю ікони
Спостерігаєш мовчки лиш:
Я балакучий, як ніколи,
А ти - мов пам*ятник, мовчиш.
Чи ж довго тертись біля хати
І відчувати в пальцях хруст?
Чи довго ще мені чекати,
Щоб слово вилетіло з вуст?
... А серце б*ється мов скажене,
Стрибають зайчики в очах...
Чи ти не можеш задля мене
Язик свій висунуть хоча б?
А, може, ти за щось сердита?
Може, від смутку мовчазна?
Скажи хоч мовою санскрита
Чому мовчиш, немов стіна?
Чи ти готуєш для відплати
Слова прості і козирнІ?
Чи важко вимовити "Ні!"?..
Якщо не знаєш, що сказати -
Скажи всю правдоньку мені!