Татовi- присвячую

Огонёк Донбасса
Яка печаль,яка туга,
як болить серденько,
за тобою любий-
тато мій рідненький.

Я давно тебе не бачу,
голосу  не  чую,
За  тобою  плачу,
та  щодня  нудьгую.

Десь здається далеко
ти поїхав від нас,
але вірю, що зову
прийде радісний час.

Я відкрию ворота,
рідний тато для тебе,
запалає  яскраво-
тепле Сонце на небі.

Я нарву букет квітів,
та посиплю дорогу,
по якій знов пройдуть
твої стомлені ноги.

Повертайся швиденько,
буду ніжно любити.
Як без тебе,мій тато,
на Землі оцій жити?