Слова мої – піднесення моє...
Слова мої – правдиві, українські...
Слова – зі серця, рідні, нечужинські.
Я вже не сам, як ви зі мною є,
як ви, мов пісня, ллєтеся із вуст,
як шепотітись здатні молитовно...
Слова мої – мого натхнення мова.
Із вами я до бою підіймусь...
І в мить, коли не стане сил мені
ні на промову, на на спів, то слово
останнє – українське і чудове –
я вимовлю, мов у щасливім сні...
....................................
Іван Марчук. Український Геній