Зляка росу на травах гам пташок,
Небесний простір синню стрепенеться,
Зорею ясною землю всміхнеться,
Від спалаху рожевого думок...
...Моїх думок рожево- мрійний спалах,
Доторкнеться до рук твоїх, очей,
Наповнить чарами дзвінкий світанок,
Тепла струмком торкнеться до плечей:
-Це я прийшла у недосяжних далях...
Без тебе – жаль тяжкий, пекельні муки,
Розчарування серце досаждає...
А щастя птах після нудьги- розлуки,
Так рідко в зелен-сад мій залітає...
...Рожева мрія лине в небограї...
1989р.