У ночі зорі-очі
Хтось дивиться
На нас
Трильйонноокий уночі
А ми
Вдаємо що боїмося
Пітьми
Втікаємо заплющуємо очі
Уночі
Але пітьма
Осяяна трильйоннооким
Поглядом зористим
(його нам імітує місто)
Нас полонить
Здається що на мить
Та не вона
А ми
Втускаємо ті паростки пітьми
Що лине із-під замкнених повік
А в ночі
Все ж зорі-очі
А де у нас
Під замкненими повіками
Шукати зорь
Коли сама
Повзе клубочиться
Пітьма
І огортає колисає
Навіює оте
Чого боїмось ми
В пітьмі
У ночі
Ба раптом зійдеться
Пітьма зсередини
Без зорь
З пітьмою зоряною
Вночі
Хто переможе
Може разом
Вони розчинять нас
І нічого не стане
Крім зорь
Уночі
Та ще є ми
І опираємось
Скоряємось пітьмі
Бо що ж нам скаже
Той хто дивиться на нас
Трильйоннозоряно
Уночі?