В длуння душ!

Мира Лис
Для когось три роки –
Немовби просто жарт.
Для іншого три роки –
Поштовх на старт.

Три роки – немалий час
Щоб покохати людину.
Із «Ти» і « Я» зробити « Нас».
Вийти на одну дорогу.

Три роки – чудовий сон
Який скоро закінчився.
Коли ніч постукає до вікон
Коли сонце за хмари сховалось.

Коли один пірнає у вирій
І не поїться потонути.
Коли інший шукає вихід
Не почавши тебе любити.

Можливо він і любив
По своєму, по чоловічому.
Про це він мало говорив
Це відомо лтш йому.

Для нього важливий принцип.
Він не хоче поступатись.
Та легко вихід знайшовся
Він запропонував « Розійтися»

Не сумуй! Не плач!
Ти знайдеш своє кохання.
Ще буде весільний калач
З іншим підеш у життя.

Він захоче повернутися
Почати усе з початку
Почуття твої загубились
Коли іншого взяла за руку.

Тобі було дуже боляче
Від його слів і поведінки
Як сіль у рані пече
Ти згадала його поцілунки.

Тобі було добре з ним
Та він почав мінятись.
Словами різав неначе ножем
І біль у душі залишився.

Ти почала життя спочатку
З нового чистого листа.
Не зійди із свого старту
У минуле лиш не верта.

Ти знайдеш своє кохання
Того хто поправу Твій.
Він буде завжди тебе цінувати
І ти сміливо скажеш Мій.

Інший буде дорожити тобою
Мовчки робити щасливою.
Весь час проводити з тобою
Зробить своєю коханою.

Він не буде багато говорити
Обіцяти золоті гори
Скаже « Ти – моя назавжди»
Зробить яскравими вечори.