Ти поспіхом п'єш зі мною каву
просиш щоб не сумувала
потім торкаєшся мого волосся
так починається осінь..
Я роблю вигляд ,що непомічаю
вдивляюсь в меню, оцінюю залу
а в середині війна йде пекучая
демони серце ваганням замучили
Ми починаєм собі жартувати
я не наважуюсь в тебе спитати
що буде далі? чи ти ще кохаєш?
як ти її уві сні називаєш..
може постійно мене проклинаєш..
Все ще та посмішка
ти провокуєш
я вже здаюся
мене не цінуєш
Лиш би лишився
як хочеш дивись у вікно.
Ти проводжаєш мене сентиментально
довго тримаєш, цілуєш вуста
наші побачення завжди фатальні
білью озветься тендітна струна
Я би забула про тебе назавжди
і керасином залила сліди
Раптом звінок твій. Я знову безстрашна
Скоро побачимось. Як завжди..