Ти хижак із алмазними іклами
Хто ж з чистилищ тебе викликав?
Хто обпікся отрутою-вродою,
Заблукавши вночі бродами?
Процідивши полум'я з щелепів,
Ти спалила зорю вщент та і
Крила свої, запилені попелом,
Підняла від землі поквапом.
І розквітло над обрієм марево -
Всі світанки були марними.
Ти - хижак із алмазними іклами,
Руйнувати живе звикла ти.