Ларис1 в юв1лей

Татьяна Маркова 3
З самого ранку до пізньої ночі
Жіночка ця по хазяйству клопоче.
Курочкам треба пшенички насипать
Та каченятам травички надибать.

Зранку Лариса біжить в огород,
Щоб не судив в Северинці народ.
В вечері- внучкою треба зайнятись,
Цуцику дать, з діточками погратись.

Люблять хлоп"ята багаття палити,
Сало із хлібом спекти й вмолотити.
Бідній хазяйці пахати й пахати,
Треба Ларисі гостей зустрічати.

Свято в Ларисі сьогоді своє:
Чарочку повну до краю нальє.
Ти-ювілярка шикарна и брава,
Все на тобі, і сім"я, і Держава!

Толя, зятьок твій, і донечка є,
Душу і серце даєш їм своє.
Внучка Машуня стрибає по хаті,
Всі вони добрі і дуже завзяті.

Мужня й разумна Лариса, ти мати,
Хай все найкраще прилине у хату.
Сили, здоров"я, любові, терпіння,
Хай же міцнішає роду коріння!

Щастя й повага хай линуть до тебе,
Віри, достатку і мирного неба!
Щирого серця, гарної днини,
Стіл хлібосольний щодня й в іменини.

Хай береже вас десниця Господня:
Років життя подарує за сотню!!!
Бо ти є-жінка, життя берегиня,
Як тебе звати? Ну, звісно, Богиня!!!