Ой, мамо, подивись, як пАда сніг,
Ти за життя його без сумніву любила
І прудко вибігала за поріг,
І з нами бабу снігову ліпила.
А ми, мов пташенята, біля ніг
Гуртом всі весело тобі допомагали,
А сніг ішов … той давній добрий сніг,
Ми всі раділи, ні за чим не сумували.
Ти для нас всіх єдиною була,
Собі найменше, бо все нам ти віддавала,
І кожному освіту ти дала,
І день у день роками вдосвіта вставала.
О, рідна нЕне, дякуєм тобі,
За все в житті, що всім ти нам подарувала,
З тобою то були найкращі дні,
А як роз`їхались, ти все нас виглядала.
Тепер у кожного своя сім`я,
Тепер ми знаємо, що важить слово « МАТИ»,
І всім нам треба, щоб в твоє ім`я,
Достойно жити і тебе не забувати!