Хочу до раю та гріхи не пускають:
Один гріх за п'яти тримає,
Другий руки відриває,
А третій, мов скажений галасує
У самому мозку, щоб не чув янгола,
Який Бога прославляє.
Творимо й гадаємо, що гріхи замолюємо.
Як люди скажуть так і буде,
Великий Гоголь не засуде,
Бо не судив він за життя,
Бува сміявся й каявся.
Хтось каже: брате, потім друже,
А я скажу Пророк - Мислитель!
І хто його не поважає,
Творця на небі зневажає.