P.s За мотивами твору і кінофільму.
---
Яке чудове народилося щеня,
І розумне, і головне прихильне
до собачого буття.
Він не був схожий на своїх батьків,
І вухо чорне, і білий сам,
Як хмара ясних днів.
Протягом усього свого життя
Зазнав і болю, і страждань, і насміхання,
Був жертвою постійного знущання.
Його і били, і калічіли, й ганяли
За те, що намагався привітать,
Підбігти й людську руку облизать,
Він всеодно відхватував карання.
Та що ж ви, люди, як хижі звірі ведетеся!
Охочі його всього розтерзати ...
Хіба він злодій, щоб отак його зневажити,
Й залишити у муках помирати.
І скиглить, і виє - прохає:
"Допоможіть знайти хазяїна, благаю!"
Вже свої лап не відчуває,
Загублений, зневірений до краю.
Все ж таки є люди різні на Землі.
У кожного свої погляди на отого цуценятка,
Яке нишпорить й шукає з самого початку.
Чого б це воно так хвилювалось,
Не знаходило собі місця день і ніч ...
Любов, віданна любов до свого хазяїна
Його тягнула в різнобіч.