Чаруе i тепер

Владимир Шеврон
(нарис)

Мене чарували мої дитячі сни;
Машина, в яку грузили хліб, в 6 ранку;
Кінець рогу моєї вулиці;
Латаття в червні, лотоси;
Під час заходу, вечори;
Гаряче літо.
Мій червоний светер,
мій улюблений, і твій, Юлі – світер,
Такий самий, схожий із моїм;
Кущ жасмину, біля мого дому,
Далі якого ти не підходила, бо боялася моїх собак;
Мої старі ворота і стовпи, які уже попиляні;
Фундамент в саду твоєї бабусі;
Твоє гадання на піску, в наше останнє літо;
Що ти вставала пізніше, аніж я;
Коли в лікарні, мені сказала мама, що ти скучаєш по мені,
а потім я щез з твоєї пам’яті.