С Майдана на Площадь, а там по прямой, от белого к красному, лишь бы живой...
До речки дойти, там, где вишня цвела, где первой любовью весна обняла...
С Майдана на Площадь, простить и понять, уже не вернуть, но нельзя лишь терять...
Прорез в балаклаве не выдавит страх, сгорают уставы от лжи на устах...
С Майдана на Площадь, враньё с вороньем, и каждый кричит о своём на своём...
Уж маслом разлилось прогорклое зло, иль дверью ошиблось, случайно зашло...
С Майдана на Площадь, иду напролом, ведь некому больше, где правда, там дом...
Все рвётся на части, и боль снизошла, мы деепричастны, нас память спасла...
С Майдана на Площадь, ведь мы не рабы, в костре снова тлеют изгибы судьбы...
А хочется счастья на всех и сейчас, на Запад в ненастье Восток гонит нас...
С Майдана на Площадь ведут сто дорог, завис навигатор, хотел, да не смог...
Нас много у Бога, он нас защитит, хоть все так убого, кричит и болит...
С Майдана на Площадь мосты сожжены, гибрид тени мира над тенью войны...
Осталось лишь только во мщеньи простить, ведь жизнь продолжается, хочется жить...
З майдана на площу, а там по прямій
Де білий з червоним, та, аби живий
А звідти до річки, де вишня цвіла,
Де першим коханням весна обняла.
З майдана на площу, та й серцем прийнять,
Так, все не повернеш, і досить втрачать
Стиска балаклава, ховаючи жах,
Згоряє статутом брехня на вустах.
З майдана на площу, птах чорний кружля,
І кожен скрегоче, це правда моя!
Гіркою олією пролилося зло,
Чи враз помилилось, а нас понесло...
З майдана на площу, бо хто, як не я,
Де моя домівка, де моя сім'я.....
Все рветься на шмаття, і вже не болить
Рятує нас пам'ять причастям століть.
З майдана на площу, та ж ми не раби,
Багаття палає в кривавій добі....
Так хочеться щастя для всіх назавжди
Зі сходу на захід зчорнілі сліди...
З майдана на площу ведуть сто доріг
Завмер навігатор, хотів та не зміг...
Багато нас в Бога, він нас захистить,
Хоча все у серці палає, тремтить...
З майдана на площу, спалили мости,
Гібрид тіні миру над тінню війни...
А разом ми будем прощення просить
Ми Бога створіння, нам хочеться жить.
Владимир Рудерман ( перевод Ирэны Юстин).