нестерпно

Василиса Синицына
Про плинність часу нічого казати,
Це відчуває внутрішність душі.
І все що зараз сворюють кімнати,
Що намагаюсь кинути за грати,
Може залишить попіл, може ні...

У когось це не викликає смути,
мудріші люди може з цим живуть,
Але мені не вистачає сили,
коли роки як хвилі пливли,
Коли крізь час усе втрачає суть...