Розкішна, мов царівна з палацу вечірньої мрії,
місяченько в променях срібних.
Тендітна, мов лебідка, засліплена сонцем,
у небі гортає прозорі хмаринки.
Висока, мов блискавка в небі, торкни її рукою
й полльються поеми на землю.
Низенька, мов травинка жовтенька, вкрита листями
злотистими під дубами старинними.
Велична, мов Ведмідь-гора, п’є Чорне море до дна
в зачарованому Партеніті.
Маленька, мов перлинка біленька, блискотить між
брильянтами рожевими й жовтими.
Старенька, мов Бахчисарайський палац з вродливими
бранками, із їхніми сльзами.
Юна, мов пролісок молочний, розкрив
пелюстки і тремтить на вітрі, холоді й сонці.