Романс

Михаил Романюк Одесса
Ніч дивовижна, ніч тепла і ніжна,
Поле налито, духмяністю сіна,
Думу гадаєш, то танеш у думі,
Де ти коханая, весь я у сумі.
Бачиш я в склепі чорний, як ніченька,
Сліз натекло великая річенька,
Чую я голос твій моя квітонька,
І, догораю, мов тая свіченька,
Стогну в журбі, і в розпачі падаю,
Світа не бачу, милую мацаю,
Любу кохану, личко її й тіло,
В горі я б'юся аж серце занило.