http://www.stihi.ru/2014/12/16/9228
Оригінал Нины Трало
Зомліває вечір в променях гарячих
і співають ніжну пісню солов’ї.
Під гіллям у клена у листках незрячих
ти ховав невміло почуття свої.
А край саду явір обійняв калину,
весняний струмочок до ріки прибіг.
А юнак під кленом цілував дівчину,
почуття гаряче стримати не міг.
І вечірні зорі роздавали ніжність,
дарували травам росяну любов.
Ласка рук юначих і дівоча щирість
не дали прощатись парі знов і знов.
Захмеліє нічка у напоях ранку,
дівчини серденько стиха затремтить,
вітерець легенький колихнув фіранку –
то ж тривога мами у вікні не спить.
16.12.2014 р.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Тихо млеет вечер от лучей горячих,
распевают нежно песни соловьи.
Под ветвями клёна в листиках незрячих
пара чувства скрыла нежные свои.
На краю у сада обнял клён калину,
ручеёк весенний побежал к реке.
Юноша под клёном целовал дивчину,
и пылал румянец страсти на щеке.
Раздавали нежность зори предвечерья
и дарили травам росную любовь.
Юноши порывы и девчушки щедрость
не дают проститься паре вновь и вновь.
Захмелеет ночь в долинах журавлиных,
а девичье сердце тихо задрожит…
Ветерок легонько колыхнёт гардины:
мамина тревога за окном не спит…