отака моя судьба що поробиш

Вера Деревьянко
Народилась на печі

С Глушки в глухій тиші
У квітневий теплий день


була субота пташки співали нам пісень.

 дитя маленьке на печі вурчало було слабеньке не кричало отаке було начало

Потім смерті Бог не дав зробилось радісне дівчатко миле ніжне і красиве а яке трудолюбиве
Собі хату з чоловіком будували
Пятьох діток годували
І щасливо виживали
По життю я однолюб був у мене один шлюб 15років як вдова
Відмовляю всім кажуть люди не права
без кохання не піду я в душі на поводу
Вже мені 68життя вмістилось в один стопчик
Як же я його кохала Вітя був хороший хлопчик
35Щасдивих літ подарував нам щастя білий світ