Вже листопад підкрався з-за дубів,
Та й гай знімає золоту перуку.
Ось вітер брови свої грізно звів,
А листя обіймає нас за руку.
Вже листопад крокує навкруги,
Та не крадеться – просто хазяйнує.
Пожовкли і поля, і береги,
Та й килими він стелить і гаптує.
Так впевнено несеться листопад,
Ще й приморозком землю накриває.
Він не чекає нічиїх порад,
І жодного листочка не лишає.
Гаї вже без перуки залишив,
Та й оголив сади і все узлісся.
У танці своїм листя закрутив,
І далі буйним вітром він понісся.
Він підкрадався, далі крокував,
Всі золоті перуки всюди скинув.
Лиш килимів з перук нагаптував,
І заховався знову сам за тином.
18.10.2016 р.