Смута взимку моя загинула

Білу ковдру зима розкинула,
Серебрить сивим снігом скроні,
Смута взимку моя загинула,
Від тепла твоїх ніжних долоней.

Малювала вночі хурделиця
На віконцях чарівні квіти,
Знов у сердці любов оселится,
Дуже сумно без неї жити.