Всё было - грешный день, и день святой.
Пора утрат и дружбы не фальшивой.
И та любовь, что нитью золотой
дни чёрные судьбы моей прошила.
Всё это было, было и прошло.
И та любовь - бездонная криница!
Как будто поцелуй судьбы в чело.
Как вечный стон, что памятью хранится.
ЛІНА КОСТЕНКО
Усе було - і сум, і самота.
І горе втрат, і дружба нефальшива.
А ця любов - як нитка золота,
що й чорні дні життя мого прошила.
Усе було, було й перебуло.
А ця любов - як холодно без неї!
Як поцілунок долі у чоло.
Як вічний стогін памя"ті моєї.
1.III.2010