Життя

Гвоздик Лера
Кожен світанок, це як чиєсь нове життя
Таке неповторне та трішки із смутком
Це як взяти в руки тендітний кришталь
І просто впустити на кахель кухні

Це як мати безпорадне дитя,
Що благає про допомогу,це..
Світ без життя, та життя без тепла
Це людина, яка з дурості втратила ногу

Ті обставини які ставить нам життя
Настільки підступні, що слів тут замало
Існують емоції, жорстокість, каяття
Та життя собі люди, самі не вибирають

Будь-яка дурість, це насмішки буття
Те саме випробування на осліп
І тільки одна спроба - доля твоя
А інші - не більше чим досвід