Це було в часи далекі
Як були пани.
І розумними вважали
Лиш себе вони.
Раз на трійці пан приїхав
У своє село.
За селом циганське плем*я
Табором жило.
Хлібом-сіллю свого пана
Староста стріча -
Будьте пильним, бо обдурить
Вмить вас циганча.
Пан не вірить. Що я дурень?
Ну-мо, приведи!
Хай обдурить - дам цукерку
За його труди.
Циганча гука - Не вмію
Я панів дурить.
Старший брат мій - той обдурить
Будь-кого за мить.
Пан цукерку циганчаті
Тицьнув і звелів,
Щоб негайно свого брата
Той сюди привів.
Циганча ніяковіє,
Аж його трясе -
Брат мій, - каже,- аж за лісом
Корівок пасе.
От якби мені конячку,
Я б помчав за ліс,
І сюди негайно брата
На коні привіз.
Пан відпріг коня із трійки
Ще й додав сідло.
На, скачі, та швидше брата
Привези в село.
Циганча, неначе вітром,
Із села змело.
От і все. У циганчати
Брата не було…