Мисливець голіруч раз пішов гуляти в ліс.
І що ж він там побачив? Послухай, подивись:
Дві качечки гарненькі паслись біля ставка,
Три зайчика біленькі там грались в стрибунка,
Чотири чорні пташки сиділи на кленку,
Зозуля пролетіла, співаючи: «Ку-ку!»
Їжак біг швидко в нірку, на голках ніс грибок,
Руда лисиця бігла, а слідом – сірий вовк,
Він скавучав так страшно – і раптом стих-замовк.
«Якби була рушниця, - пожалкував Степан, -
Була б багата здобич, ще й шкурка на жупан.
Де там! Порожняком я сьогодні йду-бреду -
Ні зайця, ні лисиці додому не несу».
Та й вийшов на прилуку він, де росли гриби.
«А що, - подумав, - може, зібрати їх собі?» -
І назбирав чимало, і ледве все доніс,
Насмажив, насушив їх і знов прямує в ліс.
Забув він про рушницю – іде гриби збирать,
Своїх малих онуків він буде пригощать.