http://www.stihi.ru/2016/01/15/11934
Оригінал:
Знов до тебе спішу, моє рідне село,
Ти, як завжди, готове усіх обігріти.
Висихає дитинства мого джерело,
І зів'яли в саду усі мамині квіти...
Знов до тебе спішу, моє рідне село,
По снігах, під якими простуджене літо...
До хатини, в якій завжди тепло було,
Щоб із нею і сум, і печаль розділити...
Знов до тебе спішу, моє рідне село, -
У дитинство я двері зумію відкрити...
Ні, не висохне серця твого джерело,
Ще у мами в саду ми посадимо квіти...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Вновь к тебе я спешу: хоть на день, хоть на миг:
Ты, родное село, всех теплом согреваешь.
Высыхает далёкого детства родник,
И цветочки мамулины высохли, знаешь…
Вновь к тебе я спешу, дорогое село,
По снегам, под какими простужено лето…
Прямо в хату, в которой привычно тепло,
Чтоб любовь и печаль разделить с ней при этом…
Вновь к тебе…нет роднее тебя мне, село, –
Двери в детство открою я, как в палисадник…
Нет, не высох родник, и всё то же тепло,
И у мамы в садочке цветы мы посадим…
Аватар Автора оригинала