(Із циклу „Відголос Давидових псалмів“, пс. 12)
Допоки будеш забувати
й ховати свій від мене лик?
Чи довго ще себе картати
я буду, Господи? Мій крик
почуй, прийди на допомогу
і ворога стрілою вразь!
Він не злякався навіть Бога,
вознісся наді мною враз!
Як довго ще лунать тирадам
в моїй знедоленій душі?
Пишу тобі, мій Бог, рулади,
сонети, фуги і вірші…
Очам моїм дай, Боже, світла,
щоб не заснув я смертним сном
й ворожа сила не розквітла,
малим щоб став він, ніби гном!
На милість Божу уповаю
і про спасіння знов молю!
Новий псалом Тобі співаю,
лиш одного Тебе люблю!
11.01.2018
Псалом 12
1 Начальнику хора. Псалом Давида.
2 Доколе, Господи, будешь забывать меня вконец, доколе будешь скрывать лице Твое от меня?
3 Доколе мне слагать советы в душе моей, скорбь в сердце моем день [и ночь]? Доколе врагу моему возноситься надо мною?
4 Призри, услышь меня, Господи Боже мой! Просвети очи мои, да не усну я сном смертным;
5да не скажет враг мой: <я одолел его>. Да не возрадуются гонители мои, если я поколеблюсь.
6 Я же уповаю на милость Твою; сердце мое возрадуется о спасении Твоем; воспою Господу, облагодетельствовавшему меня, [и буду петь имени Господа Всевышнего].