Блиск келехів і блиск зірок
Нас збуджують, електризують…
Я зваблюю, я фантазую…
І до кохання лиш ковток.
Ця ніч солодка і густа…
Мене як струмом прошибає,
Коли я тільки уявляю,
Що вуст торкаються вуста.
Я розгубила більшість слів,
Але тримаю образ гідний.
Як добре, що йому не видно,
Як він мене вже полонив.
Руки торкнувся злегка так…
Так ніби це не помічає,
Сполохав тріпотливу зграю
Метеликів вниз живота.
Блиск келехів і блиск зірок…
Я поглядом його сп’яняю,
Я бачу це. Я точно знаю,
Що до кохання лиш ковток.