Клен тихо зронив вирізьблений лист…
Стоїть ,сумує в лісі одиноко.
І лиш від вітру чути тихий свист,
Та клен багрянцем милує нам око.
Із листя клена килим на землі,
І білочки по гілочках стрибають,
Туман клубочиться десь вдалині,
Й промінці сонця килимок торкають.
Осінній день по килимі дзвенить,
Пташки вже не щебечуть,не співають.
У небі журавлиний ключ летить,
Й шпаки від нас вже також відлітають.
Стоїть той клен,зажурено стоїть,
І листям більш не може привітатись.
Ще кілька днів мине,мине ще мить,
І снігом будуть килим й клен вкриватись.
09.01.2015 р.