Зимний лес. Перевод

Любовь Михайлова
Замело все тропинки.
Ни  пройти, ни проехать.
Холод шутит картинно -
нарядил  дубья мехом.

Снегом ели укутал.
Им не страшен злой холод.
Месяц ясен и  чудно
каждый взгляд будто колет.

Звёзды странно мерцают,
месяц  ждут, соблазняют.
Серебром украшает
иней, тайной пленяет.

Ветер дунет легонько,
всё осыплет на землю.
Нарядились берёзки,
красоты зову внемля.

Подхватили их клёны.
Закружились все вальсом.
Замер лес, удивлённый
неожиданным балом.

Зимовий ліс
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769541

Позамітало всі стежки,
Що ні проїхать, ні пройти,
Мороз лютує не на жарти,
Дуби-богатирі у шапках.

Сніжком укутані ялини
Такі казкові, їм не зимно.
Із неба місяць світить ясно
Та розсипає дивне сяйво.

А зорі мерехтять-моргають,
Місяця зваблюють-чекають.
Прикрасив сріблом все навколо
Художник-іній пречудово.

Як вітерець подме легенько,
То осипається на землю.
У чорно-білі вишиванки
Берізки вбралися до танку,

В парі із кленами кружляти,
Усіх навколо дивувати
Оцим зимовим білим вальсом.
В цю пору ліс такий прекрасний.