Ми так навчились грати в несамотність,
що і життя приймаємо за гру.
Самотність – невагома незворотність,
яку несу, хоч в руки не беру.
Ми з фото усміхаємось веселих,
де жовтий берег, синій океан,
де грає у руці святковий келих...
Та у очах – самотності туман...
Нас – сотні тисяч... Нас – мільйонів сотні...
Нові у гру вступають повсякчас.
Ми так навчились грати в несамотність,
що вже самотність переграла нас...