Ах, как изменчива нам мода.
То удивит, а то… обманет
То, словно банный лист, пристанет
Но, странно, мода для народа.
И мне, настойчиво всучают,
То… «mon plesir» , то… « I love you»
То в гороскоп по КитаЮ
А то, друидами стращают.
И поневоле отмирает
Забытых предков сладкий сон
«Тебя люблю, в тебя влюблён»
И мы язык свой забываем.
То моя мова… солов’їна,
То спів співучий, то є так
Та розумієте, про всяк,
То біля мови є ще піна.
І кожен гречно, чи в образі кричить
Навіщо нам… старезна
Хай мова предків згине, скресне
Та він забув, без мов не жить.
Кохайте мови. Кожен свою.
Не забувайте про дідів,
Та набирайте більше слів
Та більш звертайтесь до любові.