"Вона просто сутнiсть, природа душi"
Не можна без неї, бо з нею святково,
Вона – просто сутність, природа душі.
Із нею на серці завжди веселково,
Вона – трішки гальма, та більше – рушій.
Постійно зі мною: від ночі до ночі
I здатна бажання здійснити мої.
За нею до зір дістаються охочі
Й підспівують їй у гаю солов’ї.
Усе прихорошує барвами літа,
Веде на побачення під зорепад.
Від ніжності кожна душа відігріта,
Бо нею завжди золотий листопад.
Усмішкою сонця стоїть на морозі,
Хранителька щастя у лоні грудей.
Достатньо її, як годиться, у прозі,
Лише у поета вона – апогей.
Любов – це життя! Почуття неокрає.
Любов – життєдайний цілющий нектар.
Любов, наче райдуга барвами грає,
А ми у полоні спокусливих чар.
---------------------
«Она просто суть – природа души» Лидия Скрипка
Нельзя без неё, а с нею – так свято,
Она – просто суть и природа души,
И сердце веселием с нею объято –
Немного замедлит и много спешит.
Всегда она здесь, и от ночи до ночи,
Готова желанья исполнить мои,
И с нею горят, словно звёздочки, очи,
И ей подпевают в лесу соловьи.
И всё приукрасит палитрою лета,
Ведёт посмотреть в небесах звездопад,
От нежности души – и с нею – согреты,
Ведь с нею всегда - золотой листопад.
Улыбкою солнца стоит на морозе –
Хранитель блаженства в груди у людей.
Её есть достаточно в искренней прозе,
И лишь у поэта она – апогей.
Любовь – это жизнь! Это чувство без края.
Любовь есть целительный жизненный дар,
Она, словно радуга, ярко играет,
А мы в её власти, в плену её чар. (4.01.2018)