"Коханий, я б до тебе хоч на мить хотiла"
Коханий, я б до тебе хоч на мить хотіла
Пташиною дістатись в царство сновидінь,
Щоб поцілунками торкнутись твого тіла,
Відчути серденьком кохання всю глибінь.
На вушко прошептати: "На добраніч, милий,
Дивися, як блищить казково синій сніг.
Удень був він у піднебессі білокрилий,
Тепер вмостився в кучугурах на нічліг".
А ти б ласкаво посміхнувся, трішки сонно,
Й на витівки мої, звичайно б, промовчав,
Сніг з даху з’їхав, охаючи монотонно,
Випереджаючи світанок, що почавсь.
Віршами б розписала стіни і віконце,
Примарилось твоє б: "Не прохолонь".
То й що! Я у вікно голубкою за сонцем
Спурхнула б в неба синь із лагідних долонь.
----------------------------------
«Любимый, я б к тебе на миг хотела» Лидия Скрипка
Любимый, я б к тебе на миг хотела
Ворваться птицей в царство твоих снов,
И поцелуями твоё усеять тело,
Измерив сердцем всю свою любовь.
Шептать на ушко: «Спи спокойно, милый,
Смотри, как дивно голубеет снег,
Он днём был в поднебесье белокрылым,
Теперь прилёг в холмах он на ночлег».
Ты б ласково мне улыбнулся, сонный,
И на слова мои бы промолчал.
Снег съехал с крыши, охнув монотонно,
Опережая свет Авроры, ал.
А мне бы расписать стихами стены,
Почудилось твоё: «Не покидай!»
Да что! Голубкой вырвалась б из плена,
Тебе в ладонях принесла бы Рай. (4.01.2018)