(Александр Приймак "Вирій снів")
Ночные мгновения грёз
подобны мистическим нитям.
Так светятся росчерки звёзд
на неба ночном аксамите.
Взрастают волшебные сны
на звёздной таинственной ниве.
Я с лета до синей весны
кручусь, как бельчонок, в огниве
тех снов, что трепещут, маня...
Я в сене,
я в сини,
синь тает,
а сны всё вращают меня
и в детство меня возвращают.
Как снов сериалы вкусны!
Настой на сенной лихорадке
и синих мгновеньях Весны...
И остро,
и звёздно,
и сладко...
Александр Приймак
Вирій снів
Нічнії миті сну
Подібні нитям миті –
Містичним, потойбічним, -
Мов прочерки зірок –
На оксамитній ночі-ниві,
А сам я- більченя в огниві снів…
Чи я кручу ті сни,
Чи сни – мене…
Напевно, - що – мене,
Але – непевно,
Як і все у сні:
Я в сіні,
в сині,
влітку,
навесні;
мов хвостики комет –
масні:
тріпочуть ниті снів…
серпи на ниві снів…
Серпасті
та зіркасті
серіали снів
густих,
настояних
на сині
миті,
на сінній лихоманці
і Весні…