Довгий день… Довга ніч… Самотність
Заколисує плин буття…
На раменах Час, наче злодій,
Витанцьовує крадькома…
Затуманено погляд сумом…
Жаль у серці, мов чорний дим…
Сльози в кров жебонять бездумно…
Не бажається перемін…
Довгий вік… Довгий шлях крізь прощі
У полоні облуд, оман…
Молитовно – у Небо очі…
До Земного – претензій шквал…
Страхом стиснуто розум й губи…
Недовіра до Глибини…
Для єства, що себе не любить,
Простір згуби плете вінки…
Довгий день… Довга ніч… Самотність
Заколисує плин буття…
Глухота сліпоту морочить…
Хоче жити… І це – життя…
03.01.2018