вольный перевод с украинского стих. В. Козачук
Расскажи-ка ты мне про Отчизну...
Разрослася она во все стороны -
Рано ворогам праздновать тризну,
Рано каркать вам, трупные вороны…
То ли крылья казачьи ослабли,
Сердце гордое не поостыло ли?
Притупились казацкие сабли?
Аль неволюшка не опостылела?
Мы до долу клонимся покорно,
Продаемся душой за копеечку…
Положение наше зазорно -
Упустили, сдается, Рассеечку.
Мы гадаем, мы страхом объяты –
Часто с нами худое случается.
И в чести мы не жили богато,
И в покорности не получается.
Что с тобой приключилось, Россия?
Растеряла себя ты по горсточке.
Дай Рассеюшке, Господи, силы
Удержаться на тоненькой досточке…
оригинал
Розкажи мені про Вітчизну
Розкажи мені про Вітчизну,
Хто вона і з якого кореня?
Дехто служить по ній уже тризну,
Кряче чорним трупником вороном.
Чи то крила козацькі обпатрали,
Чи то серце у грудях схололо?
Може вже нічого не варті ми
І схилили навіки голови?
Перед ким, перед чим схиляємось,
Продаєм свої душі невинні?
За якісь копійки купляємось,
І вдаєм, що такі ми наївні.
Розрахунком люди отруєні,
Часом теж махаєм плакатами...
Зпиті, згвалтовані, зморені,
Гноблені, знічені матами.
Що ще може тут статися гірше? –
Ти ж дітей - бо найкращих втрачаєш!
Мати святая, Вітчизно невтішна,
Де ж тут є вихід? Ти теж не знаєш?