Сонет

Меир Ландау
Червона троянда в снігу забуття
Загасла, замерзла і кригою вкрилась.
Червона троянда волає в життя,
Над нею, сокирою смерть нахилилась.

І кликає серцем, троянда моя
Весняне тепло і травневі дощі!
Та змерзла під снігом, як в кризі земля.
Холодні мов смерть життєдарні ключи.

На сонячний промінь чекає вона,
Що зцілить їй серце і радість проллє
У душу замерзлу, під кригою сна
Та льодом навколо усе постає.

Не прийде до неї у сонці весна.
Під снігом, навіки заснула вона.