Вогники в очах

«До  віршів  тяги  в  людях  вже  нема,-
Вона  мені  казала,  і  не  раз. –
Візьмись  за  прозу,  сил  не  трать  дарма,
На  неї  попит  є  ще  повсякчас».

Ти  кажеш,  людям  вірші  вже  не  треба?
Поки  в  горінні  творчім  не  зачах,
Я,  милая,  їх  всі  пишу  для  тебе,
Щоб  вогники  будить  в  твоїх  очах.

---