Пісня: О моя доля...
Прилетів по весні сизий птах
І сів на дах моеї хати.
Люди кажуть-це добрий знак
І від цього слід щастя чекати.
Приспів:
О моя доля-
Ти наче той сизий птах...
Та щастя і воля;
Не йдуть до хати моеї ніяк.
Може з вітром весняним,
Воно біля мене пройшло,
Залишивши мені,на згадку, як втіху,
На стрісі хати моеї лелече гніздо.
Збудував там гніздо сизий птах,
Щоб в нього подругу вірну зазвати.
Та зростить з нею лелеченят,
І навчити їх вільно літати.
Приспів:
О моя доля-
Ти наче той сизий птах...
Та щастя і воля;
Не йдуть до хати моеї ніяк.
Може з вітром весняним,
Воно біля мене пройшло,
Залишивши мені,на згадку, як втіху,
На стрісі хати моеї лелече гніздо.
Прилетіла до нього в гніздо його сиза жарптиця,
Розділити з ним долю нелегку свою.
І далеко,далеко летить за село пісня кохання лелеча,
Незрозумілою нам; пташиною мовою.
Приспів:
О моя доля-
Ти наче той сизий птах...
Та щастя і воля;
Не йдуть до хати моеї ніяк.
Може з дощиком літнім,
Воно десь у поле пішло,
Залишивши мені, на згадку, як втіху,
На стрісі хати моеї лелече гніздо.
Підросли малюки, стали вільно літати,
Розправивши, широко, дужії крила свої.
А по осені, ставши в ключ гомінкий,як вчили їх батько і мати,
Від гнізда, де зросли, полетіли в чужії краї.
Приспів:
О моя доля-
Ти наче той сизий птах...
Та щастя і воля; Нне йдуть до хати моеї ніяк.
Може з ключем гомінким
Гайнуло воно за село,
Залишивши мені, на згадку, як втіху,
На стрісі хати моеї лелече гніздо.